четвер, 23 листопада 2017 р.

Скадовськ. "Воєнка", вітання з перемогою!

Депутати не підтримали ініціативу городян, і не проголосували за будівництво спортивного майданчика у одному з мікрорайонів.

Шановні скадовчани, мешканці "воєнки", вітаю вас з черговою поремогою над вами ваших депутатів!


Стадіону ви не варті!

Більшість депутатів вирішила "утриматись" і тим самим пох...ти мрію та надію на новий стадіон на "воєнці".

"Ні", сказали вони, своїм "утримався", що дорівнює "мені все одно, мені по...", навіть не починайте бо нічого не вийде, вирішили вони за тих людей які вже почали робити щось конкретне для конкретних людей. У мене немає слів, одні імена язичнецьких богів адаптовані до сучасності, Б..

Пацани! Відпочивайте! Латайте штани і чекайте прихильності депутатів. Може вони "снізойдут" и "разрєшат". "Просітє і трєпєщітє", Б..

Ви шукали депутатів?

А вони вам треба? Такі. Б..

ВсЁ.Б..

суботу, 18 листопада 2017 р.

Скадовськ. Бути чи не бути стадіону і "східному"? Та про інші наболілі питання мешканців мікрорайону.

Одна з популярних тем яка останнім часом постійно обговорюється у соціальних мережах та про яку періодично згадують місцеві посадовці - це стадіон у східному мікрорайоні. 

Міський голова Скадовська, у одному з своїх постів, повідомив про включення проекту "Стадіон" до переліку об'єктів які будуть фінансуватися частково за кошти держави - 50% вартості робіт та кошти міської ради - 50%. Загальна сума проекту 1,5 млн. грн. Порівну, чесно, по 750 тис.грн. з кожного.
І якщо будуть вчасно підготовлені документи, прийняті рішення, проведені сесіїї та взагалі, якщо до справи візьмуться всі хто хоть якось може допомогти, то фінансування та роботи будуть виконані вже в цьому році. Сильно багато "якщо", але все залежить від нас.
У Скадовську не просто звернули увагу на фізичний розвиток дітей і про це сказали, поставивши "галочки", а й роблять конкретні кроки та реальні справи у цьому напрямку. Відновлять стадіон у школі №2, завершуються роботи на спортивному майданчику біля ДЮСШ, а тепер і стадіон у східному мікрорайоні де вже зроблена частина роботи волонтерами та членами "Клубу любителів Скадовська" (ворота, огорожа, баскетбольні корзини...)
А чи потрібен цей стадіон самим жителям мікрорайону? Спитала я себе і поїхала на стадіон дізнатися про це із перших рук. 
Ранок, пів на 10, "воєнка" поволі прокидається, п'є враннішню каву чи чай, виходить за хлібом, а на стадіоні з'являються перші спортсмени. 
Пан Ілля та пан Микола. Ілля приніс забутий кимось вчора м'яч, а Микола бігав до магазину і просто "забіг на футбольчик"по дорозі до дому.
Як сказали хлопці, стадіон їм дуже потрібен, дуже потрібне нове покриття, бо асфальт сильно травмує коліна та нещадно дере штани. 
На майданчику завжди людно, так як тут збирається весь "народ з воєнки" і навіть існує декілька футбольних ліг: молодша, середня та доросла. 
Тепер у них взагалі крутий стадіон - нові ворота, сітка-огорожа без дірок і не треба весь час бігати за м'ячем, а найкрутіше - це освітлення! Кажуть, що тепер можна грати у футбол до самої ночі, все видно і батьки не сваряться бо їм з вікон видно все що робиться на полі.
З хлопцями поспілкувалася, дала їм крейду, щоб намалювали зони та коло на майданчику, а вони написали "листи до Діда Мороза"
та ось це. Хитруни.
А сама пішла далі. 
Особисто у мене сьогодні були питання які стосувалися лише стадіону.
Всі з ким я говорила вранці сказали, що майданчик дуже треба їхнім дітям, зміни які зараз відбуваються (світло, огорожа...) дивують і радують, а можливість фінансування заміни поля за підтримки держави та депутатів міської ради визначають людей як потрібних державі та місту.

Потрібних! Люди хочуть щоб про них дбали та думали, а не тільки використовували під час виборів. Повторюсь, люди хочуть бути потрібними, а не використаними. 

Так як моє сьогоднішнє спілкування було більше схоже на враннішню каву без кави, то й розмовляли ми не тільки про майданчик, а про все. 
Про сміття, котів - собак, спиляні дерева, я до речі сказала, що якщо спиляли то мають посадити нові. 

Говорили про сквер, який люди хочуть бачити біля нового майданчика зразу за огорожею. Лавочки для бабусь та матусь з дитячими візочками, за огорожею, щоб і спорт дивитись, і у парку відпочивати. 

Про можливість організації та проведення на майданчику простої зарядки, раненько, поки сплять футболісти, для пенсіонерів. Про радіо, тихенько, щоб не заважало але було. Про проблеми гуртожитку і субсидії. 

Про вкопані шини і як з ними боротись...

Говорили багато і цікаво. Побачили як на майданчик завітали представники міської ради і мене це здивувало, бо вихідний, а жіночки сказали, що бачать їх майже кожні вихідні, "щось роблять". 

А головне і саме наболіле - ніхто не знає своїх депутатів! Я, до речі, теж свого не знаю. Майже у кожного мого співрозмовника є питання-проблеми які людина хотіла б обговорити з депутатом, почути його, дізнатись які питання їхньої громади він втілює у життя. Скоро у гуртожитку збираються проводити загальні збори , ЗАПРОШУЮТЬ ДЕПУТАТА! 
Так і час минув, говорили, спілкувались, на майданчику побільшало спортсменів, м'яч повеселішав...

Хлопці кажуть, що у них, "на воєнкі" сама сильна команда у місті і ВЖЕ запрошують до себе на новий стадіон команди з центру, колгоспного та "суслички" (вибачте, із пєсні слов не викинеш) на змагання, бо вони всіх переможуть, у них світло горить всю ніч і тренуватися можна весь час.
Я б ще довго могла розказувати про що ми сьогодні говорили, але підведу підсумок. 

Активісти молодці, що розпочали справу та привернули увагу до стадіону, тепер черга держави та депутатів підтримати розпочате та подарувати всьому мікрорайону оновлений майданчик!

А найкращій футбольній команді з "воєнки" треба сітка на ворота. Вони про це нагадують.


середу, 15 листопада 2017 р.

Скадовск. Новый взгляд на старых знакомых. Философия Петра.

Петр уехал из Скадовска давно, сознательно. Когда у человека много идей, а поле для игры ограничено, зовут дороги... Петр уехал.
Дороги, дороги... города, страны, разные работы, интересы... 
Нашел свое, остановился, живешь. Работа, друзья, дети, жены... 
Дом-работа-дом, формула устроившая всех, ну практически всех, но не Петра.

Бросить хорошую работу в возрасте "сентября" , залечь на диван и размышлять - на это надо решиться. Решиться уйти в себя и сделать самоидентификацию, пойти на диалог с собой. Честный и откровенный.

..."Я, моя идея, моя жизнь?..Где искать себя?

Все просто. Чтобы найти себя надо вернуться в детство, туда где хорошо, где интересно, безопасно, где есть любовь и туда, где ты нужен. Там был фотоаппарат, интерес и целый мир.

Все просто на первый взгляд. Попробуйте задать себе вопросы Петра и ответить: о себе, для себя и про себя:

- Что я люблю?
- Что мне нравится?
- Чего я хочу?

Честно. Обязательно надо ответить в позитивном ключе, хорошо, с посылом к добру. Не просто но обязательно.

Надо думать и тренироваться. Возможно долго. Помните выражение-вопрос: "Стакан наполовину пуст или наполовину полон ?" — используемое как риторический вопрос, позволяющий определить мироощущение человека - пессимистическое (стакан наполовину пуст) или оптимистическое (стакан наполовину полон) ? Так вот на этот вопрос есть еще один ответ, абсолютно правильный - "Что в стакане?".

Обычно мы сами себя программируем на "Нет"

- Я не люблю.
- Мне не нравится.
- Я не хочу.

Мы отталкиваем себя от открытых дверей, останавливаем, закрываемся, замыкаемся... и движемся по своему, не интересному даже нам, жизненному кругу...

Как жить свою жизнь интересно?...

Философия от Петра: "Надо начинать и заканчивать день со смыслом, делая хотя бы один шаг к поставленной цели."
У него все получилось, у него все есть. Есть... его жизнь. 

понеділок, 13 листопада 2017 р.

Скадовськ. Листопад в ноябре.

Ми біжимо мимо осені не зупиняючись, мимо вересня, жовтня... прямо у листопад. Кольоровий, теплий на вигляд і холодний на дотик.
Весь час хочеться доторкнутися до теплої філіжанки з кавою. Кавою, гіркою на смак, густою та ароматною.
Вдихнути терпкого листопаду, зловити сонячного зайчики, який задрімав у теплому куточку мінливого дня.
Пройти стежкою не підіймаючи ніг, щоб почути тиху осінь.
Закружляти у листопаді... і зрадіти прикрасі з простого золотого листочка, який зачепився за нас приємною несподіванкою. 
Скоро прийде зима і буде прикрашати нас сніжинками, а поки осінь. Листопад. 
Кружляйте в кольоровому, терпкому вирі вже коротких осінніх днів...

Листопад, він такий різний, на нього всі дивляться так по своєму...


"Листопад, листопад, листопад! А ти кажеш — весна. Авто пірнає в молоко туману, дурні неперелітні птахи плачуть над пустими полями. Про що ти думаєш? Про збори, наради, вечірки? Про тенісні ракетки і рахунки в банках? Чи про нашу безвіконну хатину в далекому лісі? Чи про місто? Де ти статечний чоловік і батько сімейства, і де ніхто не цвірінькає тобі щохвилини: "Хлопчику…"
"Плач неперелітної птахи" Пономаренко Любов

"Ноябрь принес дожди, и на углах улиц под ударами бокового ветра зонты резко выворачивались наизнанку, обращаясь в дьяволов с крыльями летучих мышей, что держат перед собой в когтях собственную мужскую или женскую душу, обучая её двигаться по кривым невидимым траекториям."
"Вывернутая перчатка" Милорад Павич
"На голих і безкраїх нивах
Вітрами трубить Листопад;
На довгих нивах,
В дощах, у зливах,
Він б'ється крилами об стріхи хат,
У сурми дме серед левад;
В дощах, у зливах,
Лютує дикий Листопад. "
"Вітер" Еміль Верхарн "

"Ночь была ужасная, ноябрьская, — мокрая, туманная, дождливая, снежливая, чреватая флюсами, насморками, лихорадками, жабами, горячками всех возможных родов и сортов — одним словом, всеми дарами петербургского ноября. Ветер выл в опустелых улицах, вздымая выше колец черную воду Фонтанки и задорно потрогивая тощие фонари набережной, которые в свою очередь вторили его завываниям тоненьким, пронзительным скрипом, что составляло бесконечный, пискливый, дребезжащий концерт, весьма знакомый каждому петербургскому жителю. Шел дождь и снег разом. Прорываемые ветром струи дождевой воды прыскали чуть-чуть не горизонтально, словно из пожарной трубы, и кололи и секли лицо несчастного господина Голядкина, как тысячи булавок и шпилек. Среди ночного безмолвия, прерываемого лишь отдаленным гулом карет, воем ветра и скрипом фонарей, уныло слышались хлест и журчание воды, стекавшей со всех крыш, крылечек, желобов и карнизов на гранитный помост тротуара. Ни души не было ни вблизи, ни вдали, да казалось, что и быть не могло в такую пору и в такую погоду."
"Двойник"Федор Достоевский 

"Був листопад, дерева давно чорніли голим віттям, але дні стояли напрочуд погожі, і старі люди говорили, що давно не пам’ятають такої теплої осені.
Марійка Поліщук любила ці осінні вечори у великому місті, сповнені приглушеного шуму трамваїв і машин, ці вулиці в разках електричних ламп, півтемні сквери з самотніми лавками, відблиски фар на чорному граніті пам’ятника Шевченка."
"Золота медаль" Донченко Олесь

"- В ноябре небо какое-то высокое, и все дышит печалью, - сказал он. - Ты какой месяц любишь?
- Ноябрь.
- Почему?
- Потому что небо высокое, и чувствуется печаль одиночества, сердце тревожно бьется, кажется, будто становишься сильнее. В воздухе ощущается какое-то оживление, и находишься в предвкушении настоящей зимы."
"Hardboiled / Hard Luck." Банана Есимото 

"Потяглися журавлі вдалеч плавко.
Доганяв їх листопад за селом.
Тільки сивий чоловік тихо плакав,
Юний... сивий чоловік німо плакав
З перебитим у лікті крилом."
"Крило" Олійник Борис

"Обычно ноябрь неприятный месяц, как будто год неожиданно обнаружил, что стареет и не остается ничего другого, кроме как плакать и раздражаться из-за этого. Но нынешний год стареет как-то изысканно, совсем как величавая старая дама, которая знает, что может быть очаровательной даже с морщинами и седыми волосами."
"Аня из Авонлеи"Люси Мод Монтгомери


"Листопад — печальне диво, це журба дерев.
Знову осінь у полон серця бере.
Так буває, опадає листя восени..."
"Листопад" Євген Рибчинський

"Снаружи полыхала красками оcень. Редко склочник-ноябрь сходит с ума, страдая бабьим летом. Ещё зеленели, подёрнутые ржавым золотом, дубы в роще, лимонной желтизной украсились плакучие ивы, сбегая к озеру - умыть косы в тёмной воде; вспышки пурпура в клёнах, хрусталь воздуха расколот едва уловимой горчинкой: знакомый с детства запах палёных листьев."
"Пентакль" Генри Лайон Олди, Андрей Валентинов, М. и С. Дяченко

А море завжди чудове, навіть у своїх холодних відтінках, у своїй стриманості і витонченності...


понеділок, 6 листопада 2017 р.

Скадовськ. КП "Очисні споруди". Виїздна дискусія, або між двух полюсів.

Виїздна дискусія-ознайомлення на "Очисні споруди" відбулась. Були питання, відповіді, згоди і не дуже. Звіт-думка.
У спадок Скадовську, з відносно розвинутого промислового минулого, залишилось підприємство з потужностями розрахованими на обслуговування місцевої промисловості яка була у Скадовську, це молокозавод, консервний завод, напівпровідниковий. Приватний сектор та багатоповерхові будинки не дають повноцінного навантаження на очисний комплекс, з потенційних 10 тис. м.куб за добу, місту треба лише 6-6,5 з урахуванням літнього сезону.

Скадовським очисним спорудам небагато більше 40 років, технічний стан обладнання зношений, вимагає модернізаціі чи навіть заміни, дуже турбує стан металевих конструкцій, колектори.
Найліпшим варіантом для всього міста була б повна реконструкція очисних споруд, але специфіка Скадовська як міста-курорту вимагає використання старого устаткування з паралельною реконструкцією та частковою заміною на нові, окремих потужностей комплексу.

Після аваріїї, на очисних спорудах у 80-х роках, була запланована повна реконструкція господарства, документація до якої є , а сама реконструкція не зроблена.

Планувалось навіть зробити опалення підприємства за рахунок оновленого технологічного процесу. Залишились недобудовані електролізерна та хлоратор, необхідне обладнання не придбали. В 1985 році було розпочато будівництво нових аеротентів, зроблено майже 60 відсотків будівельних робіт і як раз їх, після підведення комунікації та інших завершувальних робіт, буде використано як старт для повноцінного відновлення роботи всього підприємства із зменшенням енергоспоживання майже у три рази, що на сьогоднішній день є важливим і пріоритетним та дуже болючим, бо навколо нього тривають постійні дискуссії між депутатами міської ради.

Очисні споруди, на сьогодні, потребують ремонту, модернізації, реконструкцї, заміни обладнання... Остання новобудова на очисних була зроблена також завдяки аварії
за спеціальним проектом, відносно недорого і в Україні. 
Коли проблеми накопичувались роками і про них було вигідно мовчати - мовчали, вигідно говорити - говорили, а проблеми нікуди не дівалися, вони тільки накопичувались і накопичувались, а зараз прийшов час їх вирішувати.

Зовсім "свіжа" аварія на очисних спорудах сталася якраз із за зношеності труб якими сполучено 5-у насосну станцію з основним комплексом очищення. Труба діаметром 80 см. просто розсипалась. Товща стінок на різних ділянках труби змінюється від 2мм до 20мм., а як відомо, де тонко там і рветься.


Постійна дискусія на тему "У якому році це було? Тоді було так... Воно робило, а у вас не робе. Скільки витратили, дамо-недамо, шкідливі "таміри" чи ні, ...були бульбашки чи ні? " Як вони могли бути коли станція стояла? Мене ці питання заплутали вкрай. Очисним спорудом 42 роки. Вони ламаються.

Досить на цьому грати, треба працювати спільно. На кОристь.

Незначні порушення технологічних норм при монтуванні та встановленні обладнання, відключення електроенергії у минулі роки, поспіх і відсутність профілактичних ремонтних робіт з 2004 року, призвели до аварії на 5-й КНС.
Вона є основною насосною станцією яка замикає на собі всі стоки в місті та направляє їх по основному колектору  на очисні споруди.  Були затоплення та переливи на самій насосній, підтоплення у місті. Зараз проблема вирішена, виведені нові труби в обхід електроустаткування,
зроблені граблі для "відлову" предметів гігієни які потрапляють у каналізаційні стоки і забивають не тільки домашню каналізацію, а й міську. Тепер міркуємо куди правильно викидати памперси, вушні палички та інше. Підказую, у сміття.
З часу проведення ремонтних робіт  аварій та зупинок не було.


Ні для кого не таємниця, що у нас в країні правильно писати бумаги то мистецтво, потім їх погоджувати, затверджувати, захищати на всіх рівнях, а вже потім робити під пильним оком перевіряючих всіх розливів. Ми живемо у курортному місті і все знаємо.

Дотримуватись правил і порядків треба однозначно, ми - курорт. Лабораторія повина працювати і очисні не повині стояти з за непорозумінь між депутатами

З тим, що треба робити модернізацію, реконструкцію, заміну обладнання... погоджуються всі, але як тільки мова доходить до замовлення кошторисів, фінансування робіт - тупік. Розрита траншея для водопроводу стоїть, не дають грошей, а не дають грошей бо не так зроблено кошторис... Тупік? Чи таки скоро вибори?

Очисні споруди не місце для екскурсій, запах ще той, доріжок для променаду немає, але деякі краєвиди можна видивитись.

Очисні споруди, на сьогодні, потребують ремонту, модернізації, реконструкцї, заміни обладнання...








вівторок, 31 жовтня 2017 р.

Скадовськ. Тост з шоколадом, або як пройти чорну смугу життя.

Як швидко летять роки, як непомітно перегортаються листки календаря складаючи дні, неділі, місяці у життєву скриньку років.

За святковими столами ми зайняли місця своїх батьків, наші діти наші місця...

Компанії завжди майже одні й ті самі, люди знайомі один з одним вже багато часу, а роки просіяли нас через густе сито життя. Життя нікуди не дівається, воно живе.

Ми їдемо на ювілей.

Ми докотились до ювілеїв і їдемо до куми, то святе діло! Подарунки, квіти..., самі причепурились, дома все переробили, бо ювілей як гарне весілля одним днем не обійдеться, а тост шукати та вчити... отож то, краще придумати.
Останній штрих.

Стаємо біля магазину за цукерками, а там шо-ко-лад... стою, довго стою... і хочу купити. Уявляю як шурхотить "золотко", як пахне, як благородно тріщить шоколадна плитка...ну ви знаєте. Не знаю навіщо, але хочу, і тут я придумую тост, бо хочу ті шоколадки так, що аж голова починає щось придумувати. Беру дві. Одну білу пористу, бо вона широченька хоч і важить ті ж самі 100 грамів. А другу чорну, саму чорну і саму тонку з усіх, які можна було вибрати. Шоколад взяла, а тост ще не придумала хоч і розумію що буде про білу і чорну смугу. Купила одну листівку з Гапчинської, а передивилась з задоволенням усі інші, розрахувалася, їдемо, думаю...

Маємо життя яке завжди смугасте. Це аксіома. Від чого залежить ширина тих смуг, густота кольорів і як правильно по ньому йти? Уздовж, чи впоперек? Як краще? Як легше перейти ті чорні смуги?...

Вручаю ювілярці свої шоколадки, білу і чорну. До білої додаю найщиріші вітання, а чорну пропоную розділити серед друзів, так і шоколадка ця закінчиться швидше, і йти по цій життєвій смузі буде легше. Все як у житті...

Ми потім і білу розділили, ми вже все розуміємо, ми скуштували дещо у житті...

Ось так і вийшов у мене тост, про життя і з двома шоколадками.

Беріть будь яку аксіому життя і діліть її з друзями. Чорна смуга закінчиться швидше, а білою будете насолоджуватись довше. Аксіома.

пʼятницю, 27 жовтня 2017 р.

Скадовськ. "SOS"-ки? Або що то було і чому нічого не було.

Отримала черговий номер газети "Чорноморець", а там чорним по білому, у рядках, і поміж рядків написано, що: "SOS" Врятувати...!" Катастрофа, зрада, "все пропало", нічого не робиться, треба щось робити, ... прочитайте, ознайомтесь. 
Я переказувати не буду.

Не буду переказувати зміст статті бо ви її можете прочитати і не буду коментувати звіт комісії навколо якого водяться всі оці хороводи з-за яких не відбуваються сесії міської ради і якого я не бачила. В якому працювали депутати міської ради, поважні, достойні народні обранці і в якому не працювали незалежні експерти, спеціалісти у сфері бухгалтерського обліку чи аудиту або діючі економісти. Показники в якому зрівнюються не зрозуміло з яким періодом і які саме економічні показники свідчать про те чи інше.

Ми, у Скадовську, прості люди, нам треба просто роз'яснювати, наприклад: витрати електроенергії за період, з і по, збільшились чи зменшились, за рахунок відновлення роботи..., а не просто витрати збільшились і все тут, крапка, то не зрозуміло.

Проблеми звичайно ж є, я їх навіть сама бачила коли ходила у КП "Очисні споруди" у абонентський відділ. Тут теж треба змінювати , сюди приходять люди і звідси починається підприємство та й довіра до нього. Комісія працювала, бачила проблеми, підкаже що робити, все буде добре...

А сьогодні у міській раді мали заслухати відповідь КП "Очисні споруди" та доповідь керівника КП "Очисні споруди" про рік його (Головко Олексій) роботи на посаді директора. Це саме той "айсберг", або та проблема яка заважала робити комісіі міськради, це саме та вимога яка лунала майже на кожній зірваній (на мій погляд) сесіїї.

11 жовтня на засіданні спільних комісій міськради,у залі міської ради, звітувала комісія ТКК про перевірку КП "Очисні споруди" звинувачуючи КП у неефективній роботі і вимагала звіту керівника цього підприємства що до висновків роботи комісії і саме сьогодні члени комісії та всі депутати мали вислухати звіт пана Головка, але все сталось як у старій пісеньці: "Кому это надо, никому не надо. Кому это нужно, никому не нужно". (А від слова "комісія"аж у очах рябить)

Більшість членів тієї комісіїї які з слів скадовського "Чорноморця" посилали сигнали лиха "SOS", просто не прийшли. Їм воно не треба, "SOS"-ки прокричали, попіарились і все?
Про що говорили у міській раді... самі послухайте. https://www.youtube.com/watch?v=vNg7MpEX1R8

А мені сподобалось про приблизні підрахунки приблизних даних у яких економісти розберуться за два дні. Навіщо тоді було все це затівати? 
Нда, питань стає все більше.

Кого, ми тут обрали у себе на дільниці? Я не знаю. А ви знаєте?

"SOS" Врятуйте рядового..."  Кіно.

понеділок, 16 жовтня 2017 р.

Скадовськ. Просто про осінь.

Поки осінь нас бавить своїми щедротами, кольорами та непередбачуванністю, насолоджуємося нею.
 Зараз іде сезон "останніх" овочів. На городі ще можна знайти останній огірок, крючкуватий, не дуже смачний, останній... і так вже місяць.

Помідори. Зелені і зелені, не підіймається рука повиривати, бо останні помідори ще з'явлються і з'являються на знову живих та сильних стеблах рослин. Перець теж останній і останній, різнокольоровий, великий і малий, солодкий і гіркий, духмяний, осінній.

Господиня вже місяць готує осінні страви та зрізає осінні квіти, вона радує, розом з осінню, родину скарбами осінніх подарунків.

А які кольори... Зелене листя з останніх сил вдержується на деревах ностальгуючи за теплим літом, жовте та червоне - бавиться під захоплюючими поглядами перехожих зриваючись до долу від нервового подиху вітру...

Вітер ще не знає сам чого хоче більше, літнього тепла, яке ще ні як не хоче відпустити від себе, чи вже зимових холодів, які все частіше нагадують про себе росяними ранками та зоряними вечорами.

Море дихає за все місто...

Повітря прозоре і іскристе, небо високе і недосяжне... Осінь, непередбачувана.

Насолоджуємося нею.

неділю, 15 жовтня 2017 р.

Скадовськ. Ігри в престоли, чи класичні маніпуляції за продуманим сценарієм?

У Скадовській міській раді розпочався другий, а може й продовжується перший, сезон "Ігор престолів" по-скадовському. Це стало зрозуміло з коментаря міського депутата та одного його мема, а може то навпаки, я не розбиралась, про зміщення міського голови у місті Миколаєві і прийнятті миколаївського проекту постанови за зразок з необхідністю " ... проста поменяйте фамилии))) "

І тоді зразу стає зрозуміло навіщо депутатами постійно зриваються сесії міської ради, затягуються рішення що до шкіл та дитячих садків та врешті решт, з запізненням розглядаються земельні питання. Фінансово-господарський аналіз роботи комунального підприємства то взагалі окреме питання. Авторитетна комісія працювала то дуже добре, але ж так:

- висновки зачитувати не будемо, бо в залі багато людей;

- голосувати не будемо, бо не зачитали висновки роботи комісії (десь так )

- далі взагалі все змішалось як у Лєрмонтова в Бородіно, одні хотіли голосувати, другі не хотіли чи утримались (обгрунтували та виказали свою позицію. Респект.), а треті взагалі випали в осад і розчинились, бо навіть на кнопку, не кажучи про підняття рук, не могли тиснути..., як тепер, зробивши аналіз, можна стверджувати - без команди "когось" чи заздалегіть переданого проекту- ні-ні.

- що до самого "Аналізу" не бачила, а на слух людина сприймає максимум 5 цифр, запам'яталось лише слово -"збитки". Збитки, збитки...плохо, плохо - це все що запам'ятовується. У порівннянні з яким періодом аналіз? Який коефіцієнт ліквідності підприємства ? Мені цікаво, бо кажуть багато техніки різної придбали. Чому рентабельність не закладено у розрахунки? Її ж, як відсоток можливо контролювати та у подальшому використовувати на розвиток. Чому не сказати залу, людям, серед яких мало бухгалтерів-економістів, що "збитки" у даному випадку, то є "недоотриманий прибуток" який склався за рахунок...

Це все що? Маніпуляції чи високоінтелектуальні ігри недосяжні простому розуму?
Чи чергове застосування класичних методів впливу на громаду, перевірених, відкатаних та раніше вже застосованих, хоч би в тому ж Миколаєві?

Аналізуємо...
1. Відволікання уваги від вирішення важливих питань громади, різними політичними та економічними "елітами" шляхом заповнення інформаційного простору однією проблемою.

2. Зробити проблему та запропонувати її рішення. Тобто ланцюг -"Проблема-Реакція-Рішення"

3. Послідовність.

4. Стратегія відволікання

5. Сюсюкання з народом, звертання до людей або як до ображених дітей, або самим виступати у ролі ображених, недопонятих.

6. Застосування емоційного аспекту- це взагалі класика жанру і застосовується вона для блокування раціонального аналізу ситуації.

7. Постійно говорити людям: "Ви не розумієте...", послідовно привчати їх до цієї думки.

8. А топім казати:"Воно вам треба? Ви ж не розбираєтесь..."

9. Зробити так, щоб люди вважали себе винними і сумнівались у своїх рішеннях.

10. Ну і знати про опонентів, людей більше ніж вони самі про себе знають, використовуючи доступ до інформації, вплив на інститути контролю чи навіть ту ж трибуну.

"Ігри престолів" тривають. Маніпуляції то чи ні скоро дізнаємося...

Бо я так розумію, що драконів ще не випускали... сесія яка? Тобто сезон...
У вівторок знову сесія, чи сезон, уже заплуталась.

суботу, 14 жовтня 2017 р.

Скадовськ. Раздвоєніє лічності, чи що то було?

Пройшло свято вареників, зібрала світлини, написала, описала, опублікувала... відповідаю дівчатам на коментарі, бо ще й про хліб писала, а тут у лівому нижньому куті фейсбука  вискакує сповіщення про те, що Алексей Фролов (депутат міської ради від партії Зелених) "прокоментував пост..." (вже не пам'ятаю як там далі), переходжу прямо по цьому повідомленню і читаю:

Алексей Фролов Депутаты это проект решения Николаевского городского совета по снятию мера скинул вам как образец... проста поменяйте фамилии)))

Гарно, що ми всі у школі прищеплені від стовбняка, а то б ...не дай Бог, бо я ось-ось бачила точнісінько такий коментар від мого "друга" Олега Коваленка.

Олег Коваленко Депутаты это проект решения Николаевского городского совета по снятию мера скинул вам как образец... проста поменяйте фамилии)))


Навіть помилки однакові.

Правда перший коментар дуже швидко зник, або самовипарувався, або модератори видалили, не знаю. "Не заморочувалась".

Але якось так не гарно... ,

А може то спрямовані акції і наступ по всім фронтам з одного стволу, чи... коли там вибори?

А може то тролі, боти, меми, гноми, вурдалаки... чи що то було?

Чи справді вибори?

Як не хочеться воєн, навіть мирних, як не хочеться схем і грязюки...

Згадую кота Леопольда: "Ребята, давайте жить дружно."

пʼятницю, 13 жовтня 2017 р.

Скадовськ. Свято вареників - достойна прикраса скадовського намиста фестивалів.

Що таке вареники для справжнього українця? Це і проза, це і поезія, це фантазія і навіть така собі медитація. Пам'ятаєте як у Пацюка з "Вечорів на хуторі біля Диканьки" літали вареники, то в сметану, то до рота, то в сметану... ну хіба ж не медетація? Чистої води...


А тепер все по черзі. У нас, у Скадовську відбулось Свято вареників! Учні, вже 4-А класу (бо в "3" вони садили Зелений лабіринт ) вигадали, вирішили влаштувати та провести таке дійство шоб і цікаво, і смачно, і повчально було. Не довго думали, голову зовсім не ламали і придумали - хочемо робити вареники! Раз ми чогось хочемо, то самі й мусимо робити. Так і зробили.

Провели уроки, написали самостійну та контрольну, взяли дощечки, качалочки, фартухи та гарний настрій і веселою ходою пішли да кафе "Цитадель", на свято!
Вареники у нас полюбляють всі, та й бажання їх готувати не приховаєш, тож те, що на "вареники" завітав мер Скадовська було несподіваною сподіванкою. Вітання від Олександра Яковлєва та смаколики які він привіз дітям були сприйняті "на ура", а пан Олександр не тільки просто відвідав цікавий захід, а й провів таку собі розвідку та перевірку настрою святкувальників на готовність юних скадовчан приймати участь у подібних дійствах та у подальшому можливість проведення фестивалю вареників у Скадовську.



Що то таке за вареники, звідки вони прийшли і чому ми їх так полюбляємо?

Кожуть що вареники в українській кухні з'явилися завдяки туркам, а точніше турецькій страві "дюш-вара". Українцям ця страва прийшлась до смаку, а якщо зважити на те, що страви з бороша у нас полюбляли давно, та й галушки в Україні варили споконвіків то чому б не взяти наші галушки, вдосконалити турецькі дюшвари, додати смаку, любові та колориту і не подарувати світові вареників, подумали українці та так і зробили. Вареники вже гоувала "любімая моя Солоха"з хуторів що біля Диканьки, їв Пацюк і навіть знатний гурман-президент Білл Клінтон, скуштувавши вареників з вишнями, коли приїздив до України, привселюдно заявив, що заносить вареники у свій "Must Be Served" тобто у список улюблених страв.

Слухали, слухали, а руки вже аж чешуться, до роботи рвуться...


Кухар кафе "Цитадель", пані Олена просто так на кухню не пустила, перевірила чи чисті руки, чи готові девайси, тобто дощечки та качалки, фартухи, головні убори... і об'явила змагання на саме чисте робоче місце з нагородою від шеф-кухаря.
Вареники варениками, але ми пішли далі. 
В "Цитаделі" нам розказали та приготували три! види тіста для вареників: на льодяній воді - традиційне з яйцями, заварне - з вершковим маслом і воно не липне до столу, та дріжджове- для корейських парових пянсе, по нашому - вареників.
Начинок було аж чотири: Сир солодкий, картопля з кропом, м'ясо та кабакова начинка з абрикосами, родзинками та секретом.   

Ну і як же ж без "вушок", каже Тетяна Миколаївна, оооось таких. Про ліниві вареники теж не забули, поговорили.
Поки у залі проходив інструктаж та приготування головних кухарів до роботи, в кухні теж не сиділи без діла. Батьки розділились на "зони впливу", види начинок і міркували кому яке тісто попадеться і навіщо те, дріжджове. Ще ніхто не знав про пянсе...


Ще треба слухати, а вже хочеться щось робити...
Це зразок який буде дуже відрізнятися від наших перших, та й останніх вареників
Ну і кілька слів про те пянсе. 
Пян-се, це вироби з тіста які готуються на пару, "варіаціїї пигодя, ванманду та страв з кухні Чосу", зрозуміло? Отож бо. Але ми ж справились з турецькими дюшварами, що то нам ті "пянси". Ми вирішили ліпити як треба, точніше як вийде. Готувати - не парити, а пекти в пічці, брати традиційну осінню начинку - гарбузову, а не традиційну корейську... і які то пянси? То звичайні українські пиріжки з кабаком, точніше печені вареники. Свято ж вареників!

Качали, ліпили, все робили...




Згадайте зразок? Не відрізняється?





Вже й так ліпили...



І отак качали, по два зразу.
Оце влаштували свято! Весь день працювали, слухали, ліпили, прибирали... гадали, що за приз від шефа Олени.


Заморились, наробились... повсідались, смакуємо.



А тут шеф Олена з призами, каже:"Чим може нагородити кухар гарну, працьовиту, веселу  компанію? Тільки гарною стравою!" І винесла нам неймовірно смачні крокети зроблені з начинок які залишились.

Їли - смакували. Хто казав, що діти з кабаком не їдять? Треба було приходити на свято, не залишилось нічого! 

Правда прийшлось кілька разів іти танцювати та втрушувати те що наліпили та зварили, але то таке, головне що всім сподобалось.

Всі залишились забоволеними, від спільної роботи, від страв які готували, від солодощів та чаю, танців, ігор, віршів, аплодисменті... від справжнього свята, яке самі придумали і яке майже самі провели.
Стомились навіть "девайси", тобто качалки та дошки.
А от ідея проведення фестивалю вареників у Скадовську нам сподобалась. І таке свято було б достойною прикрасою нашого, Скадовського намиста фестивалів.  Ми за!

А Антонівці обговорюють кандидатів на посаду старости села.

У селах новоствореної Скадовської територіальної громади проходять зустрічі міського голови  Олександра Яковлєва з кандидатами на посаду ста...