Скадовськ. Бути чи не бути стадіону і "східному"? Та про інші наболілі питання мешканців мікрорайону.

Одна з популярних тем яка останнім часом постійно обговорюється у соціальних мережах та про яку періодично згадують місцеві посадовці - це стадіон у східному мікрорайоні. 

Міський голова Скадовська, у одному з своїх постів, повідомив про включення проекту "Стадіон" до переліку об'єктів які будуть фінансуватися частково за кошти держави - 50% вартості робіт та кошти міської ради - 50%. Загальна сума проекту 1,5 млн. грн. Порівну, чесно, по 750 тис.грн. з кожного.
І якщо будуть вчасно підготовлені документи, прийняті рішення, проведені сесіїї та взагалі, якщо до справи візьмуться всі хто хоть якось може допомогти, то фінансування та роботи будуть виконані вже в цьому році. Сильно багато "якщо", але все залежить від нас.

У Скадовську не просто звернули увагу на фізичний розвиток дітей і про це сказали, поставивши "галочки", а й роблять конкретні кроки та реальні справи у цьому напрямку. Відновлять стадіон у школі №2, завершуються роботи на спортивному майданчику біля ДЮСШ, а тепер і стадіон у східному мікрорайоні де вже зроблена частина роботи волонтерами та членами "Клубу любителів Скадовська" (ворота, огорожа, баскетбольні корзини...)
А чи потрібен цей стадіон самим жителям мікрорайону? Спитала я себе і поїхала на стадіон дізнатися про це із перших рук. 

Ранок, пів на 10, "воєнка" поволі прокидається, п'є враннішню каву чи чай, виходить за хлібом, а на стадіоні з'являються перші спортсмени. 

Пан Ілля та пан Микола. Ілля приніс забутий кимось вчора м'яч, а Микола бігав до магазину і просто "забіг на футбольчик"по дорозі до дому.
Як сказали хлопці, стадіон їм дуже потрібен, дуже потрібне нове покриття, бо асфальт сильно травмує коліна та нещадно дере штани. 

На майданчику завжди людно, так як тут збирається весь "народ з воєнки" і навіть існує декілька футбольних ліг: молодша, середня та доросла. 

Тепер у них взагалі крутий стадіон - нові ворота, сітка-огорожа без дірок і не треба весь час бігати за м'ячем, а найкрутіше - це освітлення! Кажуть, що тепер можна грати у футбол до самої ночі, все видно і батьки не сваряться бо їм з вікон видно все що робиться на полі.
З хлопцями поспілкувалася, дала їм крейду, щоб намалювали зони та коло на майданчику, а вони написали "листи до Діда Мороза"

та ось це. Хитруни.

А сама пішла далі. 

Особисто у мене сьогодні були питання які стосувалися лише стадіону.

Всі з ким я говорила вранці сказали, що майданчик дуже треба їхнім дітям, зміни які зараз відбуваються (світло, огорожа...) дивують і радують, а можливість фінансування заміни поля за підтримки держави та депутатів міської ради визначають людей як потрібних державі та місту.

Потрібних! Люди хочуть щоб про них дбали та думали, а не тільки використовували під час виборів. Повторюсь, люди хочуть бути потрібними, а не використаними. 

Так як моє сьогоднішнє спілкування було більше схоже на враннішню каву без кави, то й розмовляли ми не тільки про майданчик, а про все. 

Про сміття, котів - собак, спиляні дерева, я до речі сказала, що якщо спиляли то мають посадити нові. 

Говорили про сквер, який люди хочуть бачити біля нового майданчика зразу за огорожею. Лавочки для бабусь та матусь з дитячими візочками, за огорожею, щоб і спорт дивитись, і у парку відпочивати. 

Про можливість організації та проведення на майданчику простої зарядки, раненько, поки сплять футболісти, для пенсіонерів. Про радіо, тихенько, щоб не заважало але було. Про проблеми гуртожитку і субсидії. 

Про вкопані шини і як з ними боротись...

Говорили багато і цікаво. Побачили як на майданчик завітали представники міської ради і мене це здивувало, бо вихідний, а жіночки сказали, що бачать їх майже кожні вихідні, "щось роблять". 

А головне і саме наболіле - ніхто не знає своїх депутатів! Я, до речі, теж свого не знаю. Майже у кожного мого співрозмовника є питання-проблеми які людина хотіла б обговорити з депутатом, почути його, дізнатись які питання їхньої громади він втілює у життя. Скоро у гуртожитку збираються проводити загальні збори , ЗАПРОШУЮТЬ ДЕПУТАТА! 

Так і час минув, говорили, спілкувались, на майданчику побільшало спортсменів, м'яч повеселішав...

Хлопці кажуть, що у них, "на воєнкі" сама сильна команда у місті і ВЖЕ запрошують до себе на новий стадіон команди з центру, колгоспного та "суслички" (вибачте, із пєсні слов не викинеш) на змагання, бо вони всіх переможуть, у них світло горить всю ніч і тренуватися можна весь час.
Я б ще довго могла розказувати про що ми сьогодні говорили, але підведу підсумок. 

Активісти молодці, що розпочали справу та привернули увагу до стадіону, тепер черга держави та депутатів підтримати розпочате та подарувати всьому мікрорайону оновлений майданчик!

А найкращій футбольній команді з "воєнки" треба сітка на ворота. Вони про це нагадують.