неділю, 29 січня 2017 р.

Скадовськ-Карпати. Саме Карпати. Без лиж.

На вимогу знайомих тіток, публікую після повернення

У Карпатах, мабуть, завжди гарно. Дощ, сніг, туман, сонце... всі природні забаганки тільки прикрашають карпатську велич та красу. Звичайний, зимовий вигляд з вікна завжди буде неперевершеним, сніг майстерно приховує кольори та робить фото майже чорно-білим. 


Природа зачаїлась та дозволила людям самим розфарбувати краєвиди у свої улюблені кольори.
Кілька слів про дороги. Траса чиста взагалі, дороги між малими містами у порядку теж, де почищені, де посипані. Їдемо, не сковзаємо.
Починаються ліси, вони тепер будуть майже кругом, величаво спостерігати за метушнею автомобілів на дорозі та прикривати собою від вітру, поля, насадження та людей. На жаль, взимку чітко видно сліди втручання людини у карпатські ліси. Вирубані клапті не прикрашають своєю лисиною лісу та не підіймають настрою в дорозі. Нагадують про велич та безкарність політиків та дільців.

Гарно виглядають районні центри прикарпаття. Різдвяні ярмарки працюють кілька неділь поспіль, на ялинкові прикраси ніхто не засіхає, оленів не крадуть, вуличні прикраси не чіпають. Може Європа починається саме тут і нам не треба нікуди прагнути, а достатньо жити дома як господарі та спавжні українці.
А ще тут багато прапорів і  розвиваються вони не тільки над адміністративними будівлями. Всі як нові, не обтріпані.
Дорога проходить між селами та маленькими містами, що звичайно ускладнює роботу водія та розважає пасажирів, бо ми весь час: то дивись, то глянь, то що це таке. Будинки вдовж дороги різні, як і у нас, є великі та нові, є і старенькі невеличкі, а от чого немає у нас, так це ось таких колодязів. Останню колонку прибрали з вулиці років 20 тому.   
 Традиційний звіт про пальне, вже без зайвих слів.
У Карпатах майже кожен день іде сніг і катастрофи не робить.  Біля готелів з самого світанку працює снігорозчищувальна техніка та люди з лопатами. Люди, коли треба, чистять сніг навіть вночі. Ніч, сніг валить не по дитячому, мужики з лопатами...дороги для проїзду готові. 



Про опалення. У готелі де ми зупинились опалюють всім крім газу, може готель новий та газ не провели, а може й дорого, у підвальному приміщені встановлено котел який споживає дрова, пілети, вугілля... У готелі жарко, вода гаряча є постійно. Окрема людина топить, прибирає подвір'я, допомагає водіям заводити машини... керує вуличним господарством.
Взагалі місцевих людей майже не видно, вони ні де не вештаються без діла, всі заняті. У них є робота.  Наприклад, у готелі, на 50 чоловік відпочиваючих - 2 кухарі, шашличник, 2 бармени, офіціант, адміністратор,  4 прибиральниці , ще + 2-4 чоловіка. 90 відсотків населення зайняті у сфері обслуговування. Таксі по місту (селу) коштує від 50 до 75 грн.
До готелю доїхали пізно ввечері, нас чекали, 3-5 хвилин і ми в номері. Готель новий, номер чистий, вода гаряча є (повторююсь), чайник по вимозі, холодильника немає, телевізор є.
Ранок починається з сніданку, якщо номер замовлений через систему бронювання - за сніданок треба доплачувати, 100 грн. за дорослого, 50 грн. за дитину, а якщо замовляєте самі, без посередників, сніданок врахований у вартість проживання. Сніданок з 8 години по 11,
 а тепер на лижі.
І так до ночі.

Далі будуть Карпати з лижами.




пʼятницю, 27 січня 2017 р.

Скадовськ. АС+Джаз=Джаз+АС. З математикою не посперечаєшся.

Перегортаючи фотокартки з джазових концертів у Скадовську, я розумію, що джаз без АСу у нашому місті, був би просто неможливим. 
Ось і на останньому концерті, "Джазовому вітанні", асовців було багато.     
Сергій Анатолійович може й випадково обрав такі місця у залі, але коли подивишся уважно, розумієш - випадковостей не буває . Коли за спиною  "технарі" та звична у спілкуванні витончена техніка, несподіванок непередбачається.
Сьогодні звук, світло та взагалі, весь технічний супровід був неперевершеним. Команді - "5"(стара).
 Асовці збрехати не дадуть, та й інші присутні теж.
Технарі просто полюбляють джаз. Від нього покращуєься настрій, думки працюють, а серце стука... у ритмі джазу.
АС+Джаз = Джаз+АС.
Я не помиляюся?
З математикою не посперечаєшся. 

суботу, 21 січня 2017 р.

Скадовськ.Неймовірні відтінки зими у бокалі джазу.

Відгриміли новорічні свята, люди потихеньку повертаються до буденного життя згадуючи та обговорюючи найяскравіші події зимового феєрверку подій.
Останній новорічний подарунок отримали скадовчани від РБК, де пройшов чудовий концерт заслуженого діяча мистецтв України, Антолія Шумейка, вечір саксофонної музики.

Все як у сравжньому театрі починалось з вішалки. Глядачі приємно дивувались, вітались, посміхались, здавали одяг, отримували номерки та керовані організаторами заходу, вельмишановними директором будинку культури Анатолієм Волошиним та Володимиром Бейко, співзасновником фестивалю "Джаз над морем", прямували до абсолютно нової зали будинку культури

Вона тепла, затишна, вишукана та зручна одночасно, 
Навіть один погляд на сцену змушував зануритись у казкову атмосферу зими та налаштуватись на сприйняття чарівності та кришталевості події.
Ялинки, засніжені дерева та чарівний годинник який не зупинився, а зробив музичну паузу, вдихнув аромату джазу та немов захмелілий сповільнив свій рух, даючи можливість присутім насолоджуватись та відпочивати.   

Анатолій Іванович як справжній диригент, одним помахом рук налаштував глядачів на дійство, привітав з Новим роком та сказав, що цей концерт своєрідна подяка скадовчанам від організаторів та учасників "Джаз над морем"  за любов до музики, розуміння та підтримку. Короткі виступи можуть бути неймовірно щирими та приємними. 

Звичайні скадовчани у залі, працівники культури, службовці, підприємці..., всі об'єднані любов'ю до гарної музики та вишуканих подій. (Мій експерт з культурних заходів, пан Юрій теж на місці). 


Зал заповнився стрімко та вчасно. На кілька секунд, немов завмер в очікуванні казки... 
Святкова атмосфера та відповідне налаштування були створені чудовими  ведучими - Валерієм Білошапко (керівник Біг-бенд "Сурма" )та Світланою Крошкіною, вони з легкістю перегортали музичні сторінки казкового концерту,  забезпечили глядачів словниковим супроводом джазових творів та просто дотепними жартами. 

...звучали класичні, народні, естрадні, популярні та джазові твори...
 Якщо чесно, я не знаю як описати музику, особливо гарну музику, з чим її порівняти та як її оцінити. З дорогоцінним каменем? Можливо, але кількість відтінків звучання творів які були виконані у нашому залі, набагато більша ніш кількість граней у самого дорогого діаманту.
З ігристим вином? Можливо, з таким густим та легким одночасно, червоним чи білим, шипучим, живим, ігристим, солодким та терпким.
А ще, можливо, з ковдрою якою хочеться обгорнутися з ніг до голови, закрити очі та уявляти, фантазувати, мріяти..., але ковдра повинна бути не приторно м'якенька, а з іскорками, щоб не тільки гладила, а й кололась коли треба.  
Ось, десь так, про відчуття.
Глядачі жваво реагували на виконавців, ведучих та музику,  Емоції легким серпанком витали у залі не залишаючи байдужих. Хтось радів, хтось був задумливий, всі були зачаровані.


Музику зважували та обговорювали, намагались зберегти відчуття якнайдовше, а дехто хвилювався...
Хвилювання виявились марними, онучка виступила пречудово. 
Треніна Анна, учениця 1-го класу, виконала музичний твір на блок- флейті - "Самотній пастух" Джеймса Ласта. 
Глядачі щиро аплодували, а найвідданішим шанувальником звичайно ж був дідусь.

Теплі слова привітання та святкові побажання від одного з засновників "Джаз над морем" Володимира Бейко, було приємними та душевними. Доречі, саме йому належала ідея проведення цього концерту.   
Виконавці та ведучі об'єднались у зіркове тріо "2+1"та виконали "Попурі присвячене жінкам" та "Piu Che Puo" Ероса Рамазотті. Грандіозно, неперевершено. Bellissimo.

Юні артисти гідно виступили на новій сцені, представили свої інструменти та були підтримані справжніми професіоналами.
Марина Гришко, учениця класу Валерія Білошапко та Анатолій Шумейко виконують "Колискова пташиної країни" Джорджа Ширрінга.
Павло Грищук. "Опус ван" Сай Олівер. 
Учень класу Анатолія Шумейка, кларнетист Тарас Цяпка, виконав "Молдавський танець Жок" композитора Євгена Коки. Я так заслухалась, що навіть не встигла зробити окреме фото. 

Концерт пролетів на одному подиху, півтори години промайнули за кілька хвилин, присутні навіть не зрозуміли чому виконавці так швидко завершили виступи та вийшли для вітання. Час проведений з щирими майстрами своєї справи, музикантами від Бога... - благодать.
Мені пощастило дізнатися думку головних скадовських експертів (вони не музиканти, а звичайні слухачі) з приводу концерту, бо я у захваті тому оцінку, крім "12" дати не можу, а навіть зараз налаштувала "Самотнього пастуха"...
Пан Олександр (той що нижчий) давній прихильник гарної музики, один з організаторів місцевого радіо "ДжаСка", він має у кабінеті музичний інструмент ! А пан Юрій сказав, що раз танцювати він навчився і його майстерності було достатньо для виступу на міському балу та біля ялинки, наступним повинен бути джаз...
Коли майстерність виконавців породжує бажання спілкуватися з гарною музикою, ділитися цим з людьми та жити у ритмі джазу, це чогось та варте.
Всім сподобалось. Байдужих не було.
Обговорення та обмін враженнями тривали, навіть після концерту... 

Дякую всім організаторам за тепло, спілкування та музику. За те що даруєте нам, скадовчанам, неймовірні відчуття та неперевершені емоції.
Дякуємо!!!

пʼятницю, 20 січня 2017 р.

Скадовська погода не перешкода для спорту.

Свята завершились.
Вчора переходили до водних процедур, а сьогодні займаємось спортом. Привілеї вигадувати спортивні ігри, на щастя, ні ким не узурповані і ми маємо можливість започатковувати нові.
Ось маємо - кьорлінг по-скадовськи.

Літо не за горами, скадовчани повинні бути у гарній морально-політичній та фізичній фомі.
Збираємо нові спортивні ігри та випробовуємо їх на нашому "Чорноморському бичку"
Готуємось, тренуємось.

четвер, 19 січня 2017 р.

Скадовськ. Водохреща біля Чорного моря.

У Скадовську Водохреща. 
Це - Свято, а це свято!
Коли люди радісні та у святковому настрої, світ стає краще, чистіше, свят(ковіше) чи свят(тіше).
Ми зібрались біля храму, добряче підмерзли та почали пританцьовувати лякаючи мороз. Свічки покупляли, воду поставли та повідкривали, гілочок наламали... чекаємо дійства. 

  



Півчі.

  
  
  Просто зверніть увагу на обличчя, до та після. Ось як вода творить чудеса.

  
  Хто не встиг освятити воду у церкві, зібрались "на морі". Обговорли останні робочі моменти,   
 уявили та майже відчули благословенний дотик морської води, 
А.Волошин, директор РБК.


 підзарядились цілющим чаєм

 та гайда у воду.  
 А ось цій дамочці, не повірите, 88 років. Дай Бог їй здоров'я 

 Море хвилюється, раз ...
 процес починається.
 

А Антонівці обговорюють кандидатів на посаду старости села.

У селах новоствореної Скадовської територіальної громади проходять зустрічі міського голови  Олександра Яковлєва з кандидатами на посаду ста...