Скадовськ-Карпати. Наступна зупинка Київ. Про дороги, ціни та культуру.

Ранок у Миролюбівці видався сніжним,  а дорога попереду ще довга, тому вирішили виїхати якомога раніше, щоб не потрапити у снігову пастку. Але ми переживали марно, дороги чистять починаючи ще з ночі і це видно по заваленому снігом узбіччю та відносно чистій дорозі. Їдемо на Київ.

Траса Одеса-Київ не засипана снігом взагалі. Гарна, серьозна техніка працює майже постійно, на деяких відрізках навіть у три ряди. Великі жовті машини з вогниками чистять сніг, відсутні партизанські засідки угрупування членів ДАІ, сучасні заправки з необхідним сервісом та й сама дорога майже без вибоїн. Все це разом справляє гарне враження та підтверджує вираз "Можемо коли хочемо", або " Вкрали не все".
Про заправки. Заправок по дорозі багато, дефіциту з пальним немає, вартість пального коливається від 18грн/л. до 24 грн/л., чим ближче до столиці тим дешевше, це стосується і солярки і бензину. Взагалі заправки це такі своєрідні осередки дорожньої культури та сервісу, перекусити, відпочити, прийняти душ..., наприклад на азербайджанській заправці "Socar" можна скуштувати шаурму з яловичини чи курки, різні гамбургери, бургери та хот-доги з натуральними ковбасками які готують прямо на кухні заправки. Все свіже, ми перевірили. Ціни зафотографували навмисно, для інформації.

Вже майже перед Києвом, на дорозі, утворився багатокілометровий затор, тому змушені були звернути з траси та об'їхати його через місто Васильків. Що видно з вікна автомобіля: у місті є промисловість,  є садочки, школи та ПТУ, є магазини, кафе... По вулицях ходить багато молоді. Місто будується, зводять багатоповерхові та приватні будинки, гарні та сучасні.  Площа нових дворів значно перевищує 6 соток. Дороги почищені погано. Ось сайт міста Васильків, я подивилась.
Доїхали. Київ.

Завозимо свого студента до гуртожитку та їдемо до житла яке винайняли для ночівлі.  Зняли квартиру на сайті dobovo.com, біля центру та Головної ялинки, щоб встигнути перед сном прогулятися по вечірньому Києву та оцінити столичні розваги.

Вечірній Київ гарний як і однойменні цукерки,

але я мало чого бачила бо весь час дивилася під ноги. Тротуари посипали але не прибрали, слизько та грязно, тому першість з неприбирання чи недоприбираня міст і сіл ми віддали Київу. Скадовськ, видихни і розслабся, є міста неприбраніші.

Біля ялинки гарно та душевно.

Морозяка лупить на всю, ціни не відстають, може для містян рівень цін і нормальний,  а от для провінціалів трохи зашкалює, але людей багато, всі купують глінтвейн, випічку, чай ,каву, шоколад, шашлики та кебаб. Народ не лякає ні мороз, ні ціни, ні витівки влади. Все це нас тільки згуртовує та загартовує.

Глінтвейн варять просто. У чавунні казани з пакетів наливають вино та сік у рівній пропорції, додають фрукти - у середньому 1шт. (апельсин, яблуко, лимон...) на 2 літри напою, спеції та трави у окремі види глінтвейну. Коштує від 60 до 85 грн. за стаканчик. Зігріває та підбадьорює. Смачно.

Глечик для глінтвейну. Розмір MAXI.

Випічка з великою кількістю начинки,  рум'яна та апетитна. Ціни від 25 грн. за пиріжок. Нам є куди рости.

Для тих хто хоче у столиці просто поїсти треба заздалегіть знати недорогі кафе та бістро типу "Пузата хата". Смачно? Їсти можна.
У Києві вирує не тільки ярмаркове життя,

а й культурне, про це свідчать різнобарвні афіші та численні культурні заклади: театри старі й нові, студії, галереії, клуби... доречі, новітнє чудо Андріївського спуску - театр на Подолі, вночі гарно виглядає, бо не сильно виглядає та не кидається в очі. Може то такий тонкий задум, а ми горлопанимо за клавіатурами. Мистецтво одначе, культура.
Походили,  погуляли, очі підіймала лише в гарних місцях, все сама бачила та для вас фотографувала.

А біля будинку Булгакова дійсно ошиваються коти, навіть у морози. Фотографуватися правда відмовились, кажуть що на роботі. От вам і містика. Столиця, робота є для всіх.

  

А ми їдемо далі.