Скадовськ-Карпати. ...Де до храмів протоптані стежки.

Насправді, атеїстів дуже мало, так само як і людей істинно віруючих...

Але це не мої питання, я просто їду у Карпати та дивлюсь у вікно. 

Невеличкі міста та села майже одне за одним, таблички з назвами так швидко змінюються, що інколи не встигаємо звернути увагу де містечко починається, а де закінчується. А от на що ми звернули увагу, та що нам сподобалось стовідсотково, так це храми. 

Вони всі різні, але вони всі безумовно гарні.

Гарні по архітектурі, величаві і домашні одночасно,  спокійно височать над будинками не розриваючи небо куполами та дахами, а якось по батьківські прикриваючи собою життя поряд, споруди світлі та безумовно затребувані.

Сніг прибраний, доріжки розчищені, стежини протоптані. Люди сюди ходять, їм це потрібно.  

На узбіччях доріг, на перехрестях вулиць та навіть прямо на подвір'ях, але обов'язково відкриті для  перехожих чи водіїв, встановлені фігури Діви Марії, вони виготовлені з різного матеріалу, по різному розфарбовані та оздоблені, вночі горить світло, а на свята біля них прикрашають ялинки. Незвично для нас, але приємно оку. Радісно.

Місця, де кількість храмів значно перевищує кількість адміністративних будівель, де кращі землі надані для душевного спілкування, де до храмів протоптані стежки,а  на одну людину припадає більше церков ніж клубів та дискотек, може там і живуть краще... 

З Богом у серці...