четвер, 23 листопада 2017 р.

Скадовськ. "Воєнка", вітання з перемогою!

Депутати не підтримали ініціативу городян, і не проголосували за будівництво спортивного майданчика у одному з мікрорайонів.

Шановні скадовчани, мешканці "воєнки", вітаю вас з черговою поремогою над вами ваших депутатів!


Стадіону ви не варті!

Більшість депутатів вирішила "утриматись" і тим самим пох...ти мрію та надію на новий стадіон на "воєнці".

"Ні", сказали вони, своїм "утримався", що дорівнює "мені все одно, мені по...", навіть не починайте бо нічого не вийде, вирішили вони за тих людей які вже почали робити щось конкретне для конкретних людей. У мене немає слів, одні імена язичнецьких богів адаптовані до сучасності, Б..

Пацани! Відпочивайте! Латайте штани і чекайте прихильності депутатів. Може вони "снізойдут" и "разрєшат". "Просітє і трєпєщітє", Б..

Ви шукали депутатів?

А вони вам треба? Такі. Б..

ВсЁ.Б..

суботу, 18 листопада 2017 р.

Скадовськ. Бути чи не бути стадіону і "східному"? Та про інші наболілі питання мешканців мікрорайону.

Одна з популярних тем яка останнім часом постійно обговорюється у соціальних мережах та про яку періодично згадують місцеві посадовці - це стадіон у східному мікрорайоні. 

Міський голова Скадовська, у одному з своїх постів, повідомив про включення проекту "Стадіон" до переліку об'єктів які будуть фінансуватися частково за кошти держави - 50% вартості робіт та кошти міської ради - 50%. Загальна сума проекту 1,5 млн. грн. Порівну, чесно, по 750 тис.грн. з кожного.
І якщо будуть вчасно підготовлені документи, прийняті рішення, проведені сесіїї та взагалі, якщо до справи візьмуться всі хто хоть якось може допомогти, то фінансування та роботи будуть виконані вже в цьому році. Сильно багато "якщо", але все залежить від нас.
У Скадовську не просто звернули увагу на фізичний розвиток дітей і про це сказали, поставивши "галочки", а й роблять конкретні кроки та реальні справи у цьому напрямку. Відновлять стадіон у школі №2, завершуються роботи на спортивному майданчику біля ДЮСШ, а тепер і стадіон у східному мікрорайоні де вже зроблена частина роботи волонтерами та членами "Клубу любителів Скадовська" (ворота, огорожа, баскетбольні корзини...)
А чи потрібен цей стадіон самим жителям мікрорайону? Спитала я себе і поїхала на стадіон дізнатися про це із перших рук. 
Ранок, пів на 10, "воєнка" поволі прокидається, п'є враннішню каву чи чай, виходить за хлібом, а на стадіоні з'являються перші спортсмени. 
Пан Ілля та пан Микола. Ілля приніс забутий кимось вчора м'яч, а Микола бігав до магазину і просто "забіг на футбольчик"по дорозі до дому.
Як сказали хлопці, стадіон їм дуже потрібен, дуже потрібне нове покриття, бо асфальт сильно травмує коліна та нещадно дере штани. 
На майданчику завжди людно, так як тут збирається весь "народ з воєнки" і навіть існує декілька футбольних ліг: молодша, середня та доросла. 
Тепер у них взагалі крутий стадіон - нові ворота, сітка-огорожа без дірок і не треба весь час бігати за м'ячем, а найкрутіше - це освітлення! Кажуть, що тепер можна грати у футбол до самої ночі, все видно і батьки не сваряться бо їм з вікон видно все що робиться на полі.
З хлопцями поспілкувалася, дала їм крейду, щоб намалювали зони та коло на майданчику, а вони написали "листи до Діда Мороза"
та ось це. Хитруни.
А сама пішла далі. 
Особисто у мене сьогодні були питання які стосувалися лише стадіону.
Всі з ким я говорила вранці сказали, що майданчик дуже треба їхнім дітям, зміни які зараз відбуваються (світло, огорожа...) дивують і радують, а можливість фінансування заміни поля за підтримки держави та депутатів міської ради визначають людей як потрібних державі та місту.

Потрібних! Люди хочуть щоб про них дбали та думали, а не тільки використовували під час виборів. Повторюсь, люди хочуть бути потрібними, а не використаними. 

Так як моє сьогоднішнє спілкування було більше схоже на враннішню каву без кави, то й розмовляли ми не тільки про майданчик, а про все. 
Про сміття, котів - собак, спиляні дерева, я до речі сказала, що якщо спиляли то мають посадити нові. 

Говорили про сквер, який люди хочуть бачити біля нового майданчика зразу за огорожею. Лавочки для бабусь та матусь з дитячими візочками, за огорожею, щоб і спорт дивитись, і у парку відпочивати. 

Про можливість організації та проведення на майданчику простої зарядки, раненько, поки сплять футболісти, для пенсіонерів. Про радіо, тихенько, щоб не заважало але було. Про проблеми гуртожитку і субсидії. 

Про вкопані шини і як з ними боротись...

Говорили багато і цікаво. Побачили як на майданчик завітали представники міської ради і мене це здивувало, бо вихідний, а жіночки сказали, що бачать їх майже кожні вихідні, "щось роблять". 

А головне і саме наболіле - ніхто не знає своїх депутатів! Я, до речі, теж свого не знаю. Майже у кожного мого співрозмовника є питання-проблеми які людина хотіла б обговорити з депутатом, почути його, дізнатись які питання їхньої громади він втілює у життя. Скоро у гуртожитку збираються проводити загальні збори , ЗАПРОШУЮТЬ ДЕПУТАТА! 
Так і час минув, говорили, спілкувались, на майданчику побільшало спортсменів, м'яч повеселішав...

Хлопці кажуть, що у них, "на воєнкі" сама сильна команда у місті і ВЖЕ запрошують до себе на новий стадіон команди з центру, колгоспного та "суслички" (вибачте, із пєсні слов не викинеш) на змагання, бо вони всіх переможуть, у них світло горить всю ніч і тренуватися можна весь час.
Я б ще довго могла розказувати про що ми сьогодні говорили, але підведу підсумок. 

Активісти молодці, що розпочали справу та привернули увагу до стадіону, тепер черга держави та депутатів підтримати розпочате та подарувати всьому мікрорайону оновлений майданчик!

А найкращій футбольній команді з "воєнки" треба сітка на ворота. Вони про це нагадують.


середу, 15 листопада 2017 р.

Скадовск. Новый взгляд на старых знакомых. Философия Петра.

Петр уехал из Скадовска давно, сознательно. Когда у человека много идей, а поле для игры ограничено, зовут дороги... Петр уехал.
Дороги, дороги... города, страны, разные работы, интересы... 
Нашел свое, остановился, живешь. Работа, друзья, дети, жены... 
Дом-работа-дом, формула устроившая всех, ну практически всех, но не Петра.

Бросить хорошую работу в возрасте "сентября" , залечь на диван и размышлять - на это надо решиться. Решиться уйти в себя и сделать самоидентификацию, пойти на диалог с собой. Честный и откровенный.

..."Я, моя идея, моя жизнь?..Где искать себя?

Все просто. Чтобы найти себя надо вернуться в детство, туда где хорошо, где интересно, безопасно, где есть любовь и туда, где ты нужен. Там был фотоаппарат, интерес и целый мир.

Все просто на первый взгляд. Попробуйте задать себе вопросы Петра и ответить: о себе, для себя и про себя:

- Что я люблю?
- Что мне нравится?
- Чего я хочу?

Честно. Обязательно надо ответить в позитивном ключе, хорошо, с посылом к добру. Не просто но обязательно.

Надо думать и тренироваться. Возможно долго. Помните выражение-вопрос: "Стакан наполовину пуст или наполовину полон ?" — используемое как риторический вопрос, позволяющий определить мироощущение человека - пессимистическое (стакан наполовину пуст) или оптимистическое (стакан наполовину полон) ? Так вот на этот вопрос есть еще один ответ, абсолютно правильный - "Что в стакане?".

Обычно мы сами себя программируем на "Нет"

- Я не люблю.
- Мне не нравится.
- Я не хочу.

Мы отталкиваем себя от открытых дверей, останавливаем, закрываемся, замыкаемся... и движемся по своему, не интересному даже нам, жизненному кругу...

Как жить свою жизнь интересно?...

Философия от Петра: "Надо начинать и заканчивать день со смыслом, делая хотя бы один шаг к поставленной цели."
У него все получилось, у него все есть. Есть... его жизнь. 

понеділок, 13 листопада 2017 р.

Скадовськ. Листопад в ноябре.

Ми біжимо мимо осені не зупиняючись, мимо вересня, жовтня... прямо у листопад. Кольоровий, теплий на вигляд і холодний на дотик.
Весь час хочеться доторкнутися до теплої філіжанки з кавою. Кавою, гіркою на смак, густою та ароматною.
Вдихнути терпкого листопаду, зловити сонячного зайчики, який задрімав у теплому куточку мінливого дня.
Пройти стежкою не підіймаючи ніг, щоб почути тиху осінь.
Закружляти у листопаді... і зрадіти прикрасі з простого золотого листочка, який зачепився за нас приємною несподіванкою. 
Скоро прийде зима і буде прикрашати нас сніжинками, а поки осінь. Листопад. 
Кружляйте в кольоровому, терпкому вирі вже коротких осінніх днів...

Листопад, він такий різний, на нього всі дивляться так по своєму...


"Листопад, листопад, листопад! А ти кажеш — весна. Авто пірнає в молоко туману, дурні неперелітні птахи плачуть над пустими полями. Про що ти думаєш? Про збори, наради, вечірки? Про тенісні ракетки і рахунки в банках? Чи про нашу безвіконну хатину в далекому лісі? Чи про місто? Де ти статечний чоловік і батько сімейства, і де ніхто не цвірінькає тобі щохвилини: "Хлопчику…"
"Плач неперелітної птахи" Пономаренко Любов

"Ноябрь принес дожди, и на углах улиц под ударами бокового ветра зонты резко выворачивались наизнанку, обращаясь в дьяволов с крыльями летучих мышей, что держат перед собой в когтях собственную мужскую или женскую душу, обучая её двигаться по кривым невидимым траекториям."
"Вывернутая перчатка" Милорад Павич
"На голих і безкраїх нивах
Вітрами трубить Листопад;
На довгих нивах,
В дощах, у зливах,
Він б'ється крилами об стріхи хат,
У сурми дме серед левад;
В дощах, у зливах,
Лютує дикий Листопад. "
"Вітер" Еміль Верхарн "

"Ночь была ужасная, ноябрьская, — мокрая, туманная, дождливая, снежливая, чреватая флюсами, насморками, лихорадками, жабами, горячками всех возможных родов и сортов — одним словом, всеми дарами петербургского ноября. Ветер выл в опустелых улицах, вздымая выше колец черную воду Фонтанки и задорно потрогивая тощие фонари набережной, которые в свою очередь вторили его завываниям тоненьким, пронзительным скрипом, что составляло бесконечный, пискливый, дребезжащий концерт, весьма знакомый каждому петербургскому жителю. Шел дождь и снег разом. Прорываемые ветром струи дождевой воды прыскали чуть-чуть не горизонтально, словно из пожарной трубы, и кололи и секли лицо несчастного господина Голядкина, как тысячи булавок и шпилек. Среди ночного безмолвия, прерываемого лишь отдаленным гулом карет, воем ветра и скрипом фонарей, уныло слышались хлест и журчание воды, стекавшей со всех крыш, крылечек, желобов и карнизов на гранитный помост тротуара. Ни души не было ни вблизи, ни вдали, да казалось, что и быть не могло в такую пору и в такую погоду."
"Двойник"Федор Достоевский 

"Був листопад, дерева давно чорніли голим віттям, але дні стояли напрочуд погожі, і старі люди говорили, що давно не пам’ятають такої теплої осені.
Марійка Поліщук любила ці осінні вечори у великому місті, сповнені приглушеного шуму трамваїв і машин, ці вулиці в разках електричних ламп, півтемні сквери з самотніми лавками, відблиски фар на чорному граніті пам’ятника Шевченка."
"Золота медаль" Донченко Олесь

"- В ноябре небо какое-то высокое, и все дышит печалью, - сказал он. - Ты какой месяц любишь?
- Ноябрь.
- Почему?
- Потому что небо высокое, и чувствуется печаль одиночества, сердце тревожно бьется, кажется, будто становишься сильнее. В воздухе ощущается какое-то оживление, и находишься в предвкушении настоящей зимы."
"Hardboiled / Hard Luck." Банана Есимото 

"Потяглися журавлі вдалеч плавко.
Доганяв їх листопад за селом.
Тільки сивий чоловік тихо плакав,
Юний... сивий чоловік німо плакав
З перебитим у лікті крилом."
"Крило" Олійник Борис

"Обычно ноябрь неприятный месяц, как будто год неожиданно обнаружил, что стареет и не остается ничего другого, кроме как плакать и раздражаться из-за этого. Но нынешний год стареет как-то изысканно, совсем как величавая старая дама, которая знает, что может быть очаровательной даже с морщинами и седыми волосами."
"Аня из Авонлеи"Люси Мод Монтгомери


"Листопад — печальне диво, це журба дерев.
Знову осінь у полон серця бере.
Так буває, опадає листя восени..."
"Листопад" Євген Рибчинський

"Снаружи полыхала красками оcень. Редко склочник-ноябрь сходит с ума, страдая бабьим летом. Ещё зеленели, подёрнутые ржавым золотом, дубы в роще, лимонной желтизной украсились плакучие ивы, сбегая к озеру - умыть косы в тёмной воде; вспышки пурпура в клёнах, хрусталь воздуха расколот едва уловимой горчинкой: знакомый с детства запах палёных листьев."
"Пентакль" Генри Лайон Олди, Андрей Валентинов, М. и С. Дяченко

А море завжди чудове, навіть у своїх холодних відтінках, у своїй стриманості і витонченності...


понеділок, 6 листопада 2017 р.

Скадовськ. КП "Очисні споруди". Виїздна дискусія, або між двух полюсів.

Виїздна дискусія-ознайомлення на "Очисні споруди" відбулась. Були питання, відповіді, згоди і не дуже. Звіт-думка.
У спадок Скадовську, з відносно розвинутого промислового минулого, залишилось підприємство з потужностями розрахованими на обслуговування місцевої промисловості яка була у Скадовську, це молокозавод, консервний завод, напівпровідниковий. Приватний сектор та багатоповерхові будинки не дають повноцінного навантаження на очисний комплекс, з потенційних 10 тис. м.куб за добу, місту треба лише 6-6,5 з урахуванням літнього сезону.

Скадовським очисним спорудам небагато більше 40 років, технічний стан обладнання зношений, вимагає модернізаціі чи навіть заміни, дуже турбує стан металевих конструкцій, колектори.
Найліпшим варіантом для всього міста була б повна реконструкція очисних споруд, але специфіка Скадовська як міста-курорту вимагає використання старого устаткування з паралельною реконструкцією та частковою заміною на нові, окремих потужностей комплексу.

Після аваріїї, на очисних спорудах у 80-х роках, була запланована повна реконструкція господарства, документація до якої є , а сама реконструкція не зроблена.

Планувалось навіть зробити опалення підприємства за рахунок оновленого технологічного процесу. Залишились недобудовані електролізерна та хлоратор, необхідне обладнання не придбали. В 1985 році було розпочато будівництво нових аеротентів, зроблено майже 60 відсотків будівельних робіт і як раз їх, після підведення комунікації та інших завершувальних робіт, буде використано як старт для повноцінного відновлення роботи всього підприємства із зменшенням енергоспоживання майже у три рази, що на сьогоднішній день є важливим і пріоритетним та дуже болючим, бо навколо нього тривають постійні дискуссії між депутатами міської ради.

Очисні споруди, на сьогодні, потребують ремонту, модернізації, реконструкцї, заміни обладнання... Остання новобудова на очисних була зроблена також завдяки аварії
за спеціальним проектом, відносно недорого і в Україні. 
Коли проблеми накопичувались роками і про них було вигідно мовчати - мовчали, вигідно говорити - говорили, а проблеми нікуди не дівалися, вони тільки накопичувались і накопичувались, а зараз прийшов час їх вирішувати.

Зовсім "свіжа" аварія на очисних спорудах сталася якраз із за зношеності труб якими сполучено 5-у насосну станцію з основним комплексом очищення. Труба діаметром 80 см. просто розсипалась. Товща стінок на різних ділянках труби змінюється від 2мм до 20мм., а як відомо, де тонко там і рветься.


Постійна дискусія на тему "У якому році це було? Тоді було так... Воно робило, а у вас не робе. Скільки витратили, дамо-недамо, шкідливі "таміри" чи ні, ...були бульбашки чи ні? " Як вони могли бути коли станція стояла? Мене ці питання заплутали вкрай. Очисним спорудом 42 роки. Вони ламаються.

Досить на цьому грати, треба працювати спільно. На кОристь.

Незначні порушення технологічних норм при монтуванні та встановленні обладнання, відключення електроенергії у минулі роки, поспіх і відсутність профілактичних ремонтних робіт з 2004 року, призвели до аварії на 5-й КНС.
Вона є основною насосною станцією яка замикає на собі всі стоки в місті та направляє їх по основному колектору  на очисні споруди.  Були затоплення та переливи на самій насосній, підтоплення у місті. Зараз проблема вирішена, виведені нові труби в обхід електроустаткування,
зроблені граблі для "відлову" предметів гігієни які потрапляють у каналізаційні стоки і забивають не тільки домашню каналізацію, а й міську. Тепер міркуємо куди правильно викидати памперси, вушні палички та інше. Підказую, у сміття.
З часу проведення ремонтних робіт  аварій та зупинок не було.


Ні для кого не таємниця, що у нас в країні правильно писати бумаги то мистецтво, потім їх погоджувати, затверджувати, захищати на всіх рівнях, а вже потім робити під пильним оком перевіряючих всіх розливів. Ми живемо у курортному місті і все знаємо.

Дотримуватись правил і порядків треба однозначно, ми - курорт. Лабораторія повина працювати і очисні не повині стояти з за непорозумінь між депутатами

З тим, що треба робити модернізацію, реконструкцію, заміну обладнання... погоджуються всі, але як тільки мова доходить до замовлення кошторисів, фінансування робіт - тупік. Розрита траншея для водопроводу стоїть, не дають грошей, а не дають грошей бо не так зроблено кошторис... Тупік? Чи таки скоро вибори?

Очисні споруди не місце для екскурсій, запах ще той, доріжок для променаду немає, але деякі краєвиди можна видивитись.

Очисні споруди, на сьогодні, потребують ремонту, модернізації, реконструкцї, заміни обладнання...








А Антонівці обговорюють кандидатів на посаду старости села.

У селах новоствореної Скадовської територіальної громади проходять зустрічі міського голови  Олександра Яковлєва з кандидатами на посаду ста...