Поки осінь нас бавить своїми щедротами, кольорами та непередбачуванністю, насолоджуємося нею.
Зараз іде сезон "останніх" овочів. На городі ще можна знайти останній огірок, крючкуватий, не дуже смачний, останній... і так вже місяць.
Помідори. Зелені і зелені, не підіймається рука повиривати, бо останні помідори ще з'явлються і з'являються на знову живих та сильних стеблах рослин. Перець теж останній і останній, різнокольоровий, великий і малий, солодкий і гіркий, духмяний, осінній.
Господиня вже місяць готує осінні страви та зрізає осінні квіти, вона радує, розом з осінню, родину скарбами осінніх подарунків.
А які кольори... Зелене листя з останніх сил вдержується на деревах ностальгуючи за теплим літом, жовте та червоне - бавиться під захоплюючими поглядами перехожих зриваючись до долу від нервового подиху вітру...
Помідори. Зелені і зелені, не підіймається рука повиривати, бо останні помідори ще з'явлються і з'являються на знову живих та сильних стеблах рослин. Перець теж останній і останній, різнокольоровий, великий і малий, солодкий і гіркий, духмяний, осінній.
Господиня вже місяць готує осінні страви та зрізає осінні квіти, вона радує, розом з осінню, родину скарбами осінніх подарунків.
А які кольори... Зелене листя з останніх сил вдержується на деревах ностальгуючи за теплим літом, жовте та червоне - бавиться під захоплюючими поглядами перехожих зриваючись до долу від нервового подиху вітру...
Вітер ще не знає сам чого хоче більше, літнього тепла, яке ще ні як не хоче відпустити від себе, чи вже зимових холодів, які все частіше нагадують про себе росяними ранками та зоряними вечорами.
Море дихає за все місто...
Повітря прозоре і іскристе, небо високе і недосяжне... Осінь, непередбачувана.
Насолоджуємося нею.
Насолоджуємося нею.
Немає коментарів:
Дописати коментар