Вчора був неймовірнй вечір, сонце скочувалось за горизонт, повільно, смакуючи наші заворожені погляди. робило небо ніжнояскравим, лагідно-теплим, звабливим..., та недосяжним як минулий день.
Да, минулий день у Скадовську видався насиченм на події та емоційно неперевершеним. У нас пройшов другий відкритий міський фестиваль “Смаженого бичка”!
Так я ми були випадковими учасниками минулорічного фестивалю і несподівано для себе занурились у вир тодішніх подій "Про бички 1" та "Про бички 2", посмакували, попрацювали, а головне отримали задоволення від свята й спілкування з скадовчанами, то у цей раз вирішили брати участь у фестивалі свідомо.
Підготували меню, таке щоб все з бичками, презентацію страв продумали, на рибалку сходили, піч притягли, майже естрадні номери підготували.
Ми вирішили готувати Борщ!
Що для українця найсмачніша та найулюбленіша юшка? Борщ!
Бо як каже нам всезнаючий інтернет, вікіпедія та головне, казала моя бабця Маруся:"Що таке та юха, то таке, звари що треба, там селерку, листочки різненькі, корінчики ті що в борщик не підуть, викинь теє все з кастрюлі і вари борщ! Щоб і не соромно було і городину не переводити."
І ми таки варили Борщ! З бичками!
Свіжими, щойно зловленими, підсмаженими на свіжій олійці, перебраними та посортованими. Самі міленькі бичечки пішли в борщ у самому кінці щоб не розгубити свою тендітність, ніжність, смак та солодкість, ті що побільші потрапили у марлю та таки ж у борщ, ми їх потім витягли та викинули і борщик вийшов без кісточок і з усім потрібним букетом смаків. Ті хто їв наш борщ не дадуть збрехати, у зубах нічого не застрявало, язик не кололо, в горлі не шкрябало. Ну то таке, про шкрябало...
Якщо ми вже для готування найвищої, аристократичної форми юшки, тобто борщу, обрали його пісний варіант то це не відмінило інших невід'ємних його атрибутів - пампушок і сала!
У нас була піч. Хоч і не велика, але вправна та на всі боки готувальниця. Тут тобі і пампушки печуться, потім картоплю попекли, з іншого боку бички смажаться, а з тилу вже бар організувався. Пічка - всюдихід.
В загальному ми зварили 30 літрів пісного борщу з бичками, повторюсь - аристократичної форми юшки, напекли пампушок - думали, що багато, а виявилось, що мало, та й борщу треба було варити більше, напекли картолі - цілий мішок та насмажили бичків.
Поки справа дійшла до презентації страв, картоплю та пампушки розібрали, ми б і борщ залюбки розлили скадовчанам але порядок є порядок, нас же ж судили!
Судиди, нас судили, перше місце не дали. Сказали борщ не юшка. Згадала я свою бабцю, поспівчували тим хто не розуміється на аристократичних юшках та пішли досмажувати бичка, дорізати сало, бо що то за стіл без сала та фестивалити далі.
У Скадовську сьогодні були не тільки "Бички", а й вітрильна регата, велопробіг з призовим велосипедом, концерт та дискотека на піску.
Ми відгуляли все, гуляли аж до самих сутінків.
Сьогодні було цікаво, весело і смачно. Переможці "Смаженого бичка" зможуть поїхати на фестиваль рибного супу до Прибалтики, велопробігу - поїхати додому на велосипеді, а регати... не знаю, бо не встигла дізнатися- варила борщ.
А як сьогодні сідало сонце... воно спустилось за далеке хмарне місто, казкове, величне, таке близьке й далеке. З вежами, баштами, фортецями і фантазіями, надіями і вірою. Вірою у завтрашній день, у мабутнє, у краще, в розуміння та підтримку одне одного, в команду, громаду...
А ми вдячні скадовчанам які нас підтримали матеріально і морально. За картоплю, часник, олію, муку, перці, спеції...гроші. За слова подяки і розуміння, що борщ таки Борщ!
Дякуємо!
А все починалось з самого ранку...
Підготували меню, таке щоб все з бичками, презентацію страв продумали, на рибалку сходили, піч притягли, майже естрадні номери підготували.
Ми вирішили готувати Борщ!
Що для українця найсмачніша та найулюбленіша юшка? Борщ!
Бо як каже нам всезнаючий інтернет, вікіпедія та головне, казала моя бабця Маруся:"Що таке та юха, то таке, звари що треба, там селерку, листочки різненькі, корінчики ті що в борщик не підуть, викинь теє все з кастрюлі і вари борщ! Щоб і не соромно було і городину не переводити."
І ми таки варили Борщ! З бичками!
Свіжими, щойно зловленими, підсмаженими на свіжій олійці, перебраними та посортованими. Самі міленькі бичечки пішли в борщ у самому кінці щоб не розгубити свою тендітність, ніжність, смак та солодкість, ті що побільші потрапили у марлю та таки ж у борщ, ми їх потім витягли та викинули і борщик вийшов без кісточок і з усім потрібним букетом смаків. Ті хто їв наш борщ не дадуть збрехати, у зубах нічого не застрявало, язик не кололо, в горлі не шкрябало. Ну то таке, про шкрябало...
Якщо ми вже для готування найвищої, аристократичної форми юшки, тобто борщу, обрали його пісний варіант то це не відмінило інших невід'ємних його атрибутів - пампушок і сала!
У нас була піч. Хоч і не велика, але вправна та на всі боки готувальниця. Тут тобі і пампушки печуться, потім картоплю попекли, з іншого боку бички смажаться, а з тилу вже бар організувався. Пічка - всюдихід.
В загальному ми зварили 30 літрів пісного борщу з бичками, повторюсь - аристократичної форми юшки, напекли пампушок - думали, що багато, а виявилось, що мало, та й борщу треба було варити більше, напекли картолі - цілий мішок та насмажили бичків.
Поки справа дійшла до презентації страв, картоплю та пампушки розібрали, ми б і борщ залюбки розлили скадовчанам але порядок є порядок, нас же ж судили!
Судиди, нас судили, перше місце не дали. Сказали борщ не юшка. Згадала я свою бабцю, поспівчували тим хто не розуміється на аристократичних юшках та пішли досмажувати бичка, дорізати сало, бо що то за стіл без сала та фестивалити далі.
У Скадовську сьогодні були не тільки "Бички", а й вітрильна регата, велопробіг з призовим велосипедом, концерт та дискотека на піску.
Ми відгуляли все, гуляли аж до самих сутінків.
Сьогодні було цікаво, весело і смачно. Переможці "Смаженого бичка" зможуть поїхати на фестиваль рибного супу до Прибалтики, велопробігу - поїхати додому на велосипеді, а регати... не знаю, бо не встигла дізнатися- варила борщ.
А як сьогодні сідало сонце... воно спустилось за далеке хмарне місто, казкове, величне, таке близьке й далеке. З вежами, баштами, фортецями і фантазіями, надіями і вірою. Вірою у завтрашній день, у мабутнє, у краще, в розуміння та підтримку одне одного, в команду, громаду...
А ми вдячні скадовчанам які нас підтримали матеріально і морально. За картоплю, часник, олію, муку, перці, спеції...гроші. За слова подяки і розуміння, що борщ таки Борщ!
Дякуємо!
А все починалось з самого ранку...
Для гостей фестивалю встановили ось такі довжелезні столи та лавки, завезли соломи, добавили сонця, розігнали обіцяний "Синоптиком" дощ та негоду, кожен прийшов з своїм гарним настроєм та посмішками.
Немає коментарів:
Дописати коментар