Скадовськ. Живемо краще, заробляємо більше, тільки кому це потрібно.

У той час коли чужі космічні кораблі борознять простори всесвіту..., а добробут депутатів, урядовців, простих високопосадовців та їх родичів зростає як гриби після осіннього дощу, тарифи та ціни злетіли вище неба, звичайні українці думають та шукають способи як би на чомусь зекономити.

В Україні, як завжди, все зробили як потрібно, подумали про людей, потурбувались за них та полегшили всім життя
Мінімальна заробітна плата в Україні в 2017 році стала 3200 гривень - Ура! Гуляють всі!
Всі кому підняли зарплату вже її отримали, пораділи, порахували та послали всіх покращувачів подалі... не злим, тихим таким словом.
Із 3200 грн. нарахованих, працівники отимали "на руки" 2576 грн. Гуляють всі, ще далі.

Уявне підвищення заробітної плати вже відбувалось кілька разів, (останній у 2010 р.) тоді, як і зараз, мінімалку підвищили, а тарифні розряди ні, в результаті - зрівнялівка, фактично зарплата підвищилась тільки у самих низькооплачуваних категорій працівників.
Приватний сектор також підняв зарплати своїм працівникам до мінімалки 3200 грн., в результаті збільшились суми утриманних податків і зборів.
Отримавши на руки заробітну плату та роз'яснення до неї, черговий працівник звернувся з проханням "звільнити його офіційно". Ні, не звільнити з роботи зовсім, а саме "звільнити офіційно", залишитись, працювати але без утримання податків. В пенсію та покращення він не вірить. Не віруючий.

Ті хто отримує субсидію теж задумались, бояться її втратити зовсім або частково. Чим вищу заробітну плату отримає людина, тим більше вона сплатить за комунальні послуги, тим меньше нарахують їй субсидії. Реальні доходи сімей можуть навіть постраждати. "+" не має.
А у декого є навіть старі карткові кредити подаровані банками.

От ми й думаємо, що робити.
Звільнити і залишити - порушимо закони, підпадемо під штрафи, будемо почуватися, як казав Жванецький -" На лошади с вёслами как дурак".
Не звільнити - підуть самі.

Так хочеться мати владу яка б думала за всіх, а не тільки за себе.
А поки думаємо самі.