У нас, на "Білій акації" є все.
Чудовий спортивний майданчик і магазин - осередок культури і своєрідний інформаційний портал куди стікаються всі новини, тут переварюються і звідси розлітаються, мов нові, у всі двори мікрорайону.
Гуси, кури, індюки тут гуляють просто так і лише на вечір розходяться по дворах. Є корови, кози та вівці, а ранки завжди починаються із залехвацьких півневих кукурікань.
На кожній вулиці є своя весела компанія. І щоб в магазин сходити було не скучно, і уроки повчити, і на море (якщо пустять).
Прямо біля дороги ростуть гриби-поганки, а далі - печериці, фотографувати не буду. Грибні місця тільки для своїх.Вдень "на акації" така тиша, що метелики пригрівшись на сонечку куняють на квітах і не реагують на клацання фотокамери.
Виноград уже зібрали, уже і вино зробили, а дехто і попробував.
Калина жде морозів і поки що просто прикрашає собою двори та вулиці.
У нас гарно.
Діти виростуть, їхні дороги розійдуться у різні сторони, розмотавши кожному свій клубок життя.
Буде минати час, а вони, все одно, будуть повертатися на Білу акацію, на свої дороги дитинства, хоч у думках.
Немає коментарів:
Дописати коментар